Тема: Тарас Григорович Шевченко – України син.

Мета:глибше ознайомити з життям і творчістю великого українського поета Т. Г. Шевченка; розвивати пам’ять, увагу, мислення, мовлення, спостережливість; виховувати любов до національного колориту, інтерес до творчості поета.

Обладнання: відео, ноутбук, карта подорожі, портрети поета, аудіозаписи українськихпісень, кросворд.

                                         Хід заняття

I.                 Вступна частина.

Доброго дня!

- Діти, як  зветься наша земля, де ми живемо ?

( Україна) - А  як ми зовемся, якщо проживаємо на цій землі ?

( Українцями) Ми любимо свій край, шануємо і поважаємо всіх людей Землі. - А  чи знаєте ви, діти, що Україну теж шанують і знають у світі ? - Хто такі видатні українці ?

- Чим вони видатні ?

- Яких славетних українців ви знаєте ?

- А  чим ви, діти, можете і хочете прославити

 Україну ?

      - Які свята ми відзначаємо на початку

       місяця березня?

      - Що означає дата 9 березня?

-То про кого ми будемо говорити сьогодні?

     Діти, 9 березня виповнюється 200 років з дня народження Т.Г. Шевченка. Тому тема нашого заняття: Тарас Григорович Шевченко – України син.

II.            Основна частина.

1.Зустріч  з поетом.

І знову – березень… І знову линуть до нас думи геніального українського поета Т.Г.Шевченка. Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Великого Кобзаря, яка у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиву й

            В дні перемог і в дні поразок,

            В щасливі дні і в дні сумні

            Іду з дитинства до Тараса,

            Несу думки свої земні.

                                       (Ю.Рибчинський)

Колись,  діти,  давним-давно, на такій же  землі  і не за безкраїми  морями,  не за дрімучими лісами,  не за  високими  кам’яними горами, був веселий,  багатий,  мальовничий,  але зачаклований злими людьми, зневолений двома неволями, край. Одна  неволя – панська,  друга  - царська.

     І жили  там рабами в тяжкі й чужі й роботі віддані в неволю люди.

     І називали  той край – Україна.

     Україна -  це не лише країна смутку  і жалю, а й країна великої краси.

      Краса її – це тихі води і ясні зорі,  зелені сади і  білі хати,  лани золотої

пшениці і багатоводні  ріки,  співучі роботящі люди.

     І ось у такому краю  в Україні,  9 березня 1814 р. в  с. Моринцях   Київської губернії,  в

хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної  темної ночі  блиснув на

все село  один вогник – це народилася дитина. Для пана – нова кріпацька

душа,  а для України -  великий поет, буремний Тарас і  незламний Кобзар. Безрадісним було дитинство Тараса.

      

  А  тепер уявімо, що колись давно, 9 березня  1814   року в селі Моринцях на   Черкащині, у бідній селянській родині народився хлопчик. Батьки дали йому ім’я Тарас.

        Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Він  був і   пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.

        Прізвище Шевченко було пов’язане із назвою професії швець. Шевцем був прадід по батьковій лінії.

Коли дитина підросла і починала  вимовляти перші слова, цю подію відзначили : замітали вербовим віником хату, бо верба благословенна Богом і вимітає усіляку духовну нечисть, запрошували гостей і розкладали на лаві дарунки дитині. Гості уважно спостерігали : до чого ж потягнеться малеча ? До молотка – буде теслею, до гончарного  круга – гончарем. А  Тарасик, напевно, наладнався до книжечки – то була Біблія. І через усе своє життя проніс палку любов до слова, до української мови.

  Коли хлопчику минав другий рік, усією сім’єю переселилися до села Кирилівка. 

У  сім’ї було 6 дітей. ( Тарасик, три сестри : Катя, Ярина, Марійка; два  братики : Микита, Йосип ).

Тарас ріс  розумним хлопчиком, допомагала йому набиратися розуму старша сестричка Катруся. Вони вчили разом лічилки, скоромовки.

  Тарасові батьки були кріпаками. Вони тяжко працювали на пана від ранку до

ночі, але зодягнути і прогодувати велику родину були неспроможні. Послухайте, як сам Т. Шевченко писав про своє життя.

Він рано залишився сиротою : коли йому було 9 років, померла мати, а за два роки не стало й батька.

 

2. Творчість поета.    

         . Ще дитиною почав Тарас малювати і писати вірші. Коли служив у пана, потай змальовував картини. У Петербурзі молодому Шевченкові пощастило : друзі викупили його з кріпацтва, і він  вступив до академії вчитися на художника.

   Тарас  Шевченко писав про долю й недолю свого народу, про його славне минуле. Вірші поета були видані окремою книжкою, яка називалася  ,, Кобзар’’. Люди плакали, коли читали їх чи с  лухали, бо в цій книжці велика сила і мудрість.

- Які ж вірші написав поет ? (,, Зоре моя вечірняя’’,  ,, Встала весна’’,  ,,Дивлюсь, аж світає’’,  ,, Тече вода із – за гаю’’,  ,, Садок вишневий коло  хати’’, ,, Село ! І  серце одпочине’’… )

      - Зараз ми проведемо  ,, Чи я знаю твори Т. Шевченка?’’ Я буду зачитувати уривок з вірша, а ви називати назву цього вірша:

… соловейко в темнім гаї сонце зустрічає …(,,Світає, край неба палає’’) ;