МИ – НАЦІЯ ЄДИНА!

«ДІМ МІЙ – МОЯ УКРАЇНА!»

 

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; формувати національну свідомість школярів, почуття патріотизму; розвивати пізнавальні інтереси учнів;виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного, шанобливе ставлення до символів держави.

 

Обладнання: Конституція України, плакати із зображенням ДержавногоПрапора України, Державного Герба України, запис Державного ГімнуУкраїни; карта України; записи висловів про Україну, прислів’я, приказки про рідний край.

 

Хід уроку

Живи, Україно! Живи для краси,

для сили, для правди, для волі!

В. Сосюра

І. Організація класу до уроку

Учитель.

Доброго дня вам, діти!

Рада всіх я вас вітати!

У році новому

Здоров’я, радості, добра та успіхів

Усім я хочу побажати!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Вступне слово вчителя.

(Звучить пісня Н. Май «Квітуча Україна».)

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський

- Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну.)

- Як по-іншому ще можна назвати цей вірш? (Акровірш.)

- Чим цікаві для нас такі твори? (Складаємо перші букви кожного рядка і

утворюємо слово. У цьому акровірші ми знайшли назву своєї Батьківщини.)

- Тож, напевно, ви всі здогадалися, про що буде йти мова на нашому

першому уроці? (Про нашу Батьківщину – Україну.)

2. Вправа «Мікрофон». Моя Україна – це…

1. Є багатого країн на землі,

В них – озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

 

1.У всьому світі, кожен зна,

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна!

 

3.Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.

 

4. Моя Україна, червона калина.

Журба журавлина – це земля моя.

Моя Україна – червона калина,

Надія єдина – це любов моя.

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель.

Наш урок присвячений рідній Батьківщині. Він незвичайний, бо передбачає, що ми здійснимо цікаву подорож. Нас чекають такі маршрути:

Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.

Маршрут 2. Державні символи України.

Маршрут 3. Народні символи держави.

Маршрут 4. Мій край – моя історія жива.

Маршрут 5. Народна скарбничка.

Маршрут 6. Поради Президентові України.

 

ІV. Організація навчальної діяльності

Маршрут 1. Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна.

Учитель. Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожен пишається своєю рідною країною. Наша держава – Україна,суверенна і незалежна, демократична і правова.

- Що ж означає вислів «Україна – суверенна держава»? (Вона має право самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи.)

- А ще Україна – демократична. Це означає, що влада в ній належить народові.

Робота в групах. Складання асоціативного грона

1 група «Батьківщина».

(Найкраща, найрідніша, наймиліша, найсвітліша, найчарівніша.)

2 група «Україна».

(Демократична, незалежна, правова, соборна, вільна.)

3 група «Рідний край».

(Батьківська хата, колискова, криниця, школа, друзі)

Маршрут 2. Державні символи України.

(Повідомлення учнів про державну символіку.)

 (Звучить Державний Гімн України.)

Маршрут 3. Народні символи держави.

Учень-екскурсовод 1. Майже в усіх народів є улюблені рослини- символи. У нас це верба, калина, барвінок. Про це говорить прислів’я: «Без верби і калини нема України».

Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим

цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують

весільний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень,

легенд, приказок.

Маршрут 4. Мій край – моя історія жива.

Учень-екскурсовод 1. На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Історія України – це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність. Мабуть, ніхто не уявляє України без Запорозької Січі. Згадаймо славні імена тих, хто віддав своє життя за щастя народу та свободу: Дмитро Вишневецький – Байда, Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Залізняк, Іван Мазепа, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк.

(Учні тримають портрети героїв, по черзі називають їхні імена.)

Учень-екскурсовод 2. За кращу долю народу боролися відомі всьому світові діячі культури: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський.

Учитель. Ви, молоде покоління нашої держави, повинні цінувати і берегти велике та давнє прагнення наших пращурів – суверенність країни. «Життя таке коротке. Поспішайте творити добро», – писав О. Довженко. Творити добро – це будувати щасливе майбуття нашої держави. А щоб Україна була завжди вільною, незалежною, потрібно наполегливо працювати кожному з нас.

Маршрут 5. Народна скарбничка.

Моральний досвід людства втілено у фольклорних творах – казках, переказах та в художній літературі. Сьогодні я хочу прочитати вам притчу. Притчі (премудрості) впливали на формування духовних і моральних законів суспільства. Притча – це не тільки узагальнення досвіду людського життя, але й простір для нескінченного пояснення цього досвіду.

Перстень царя Соломона

Жив собі цар Соломон. Попри його величезну мудрість, життя царя було сповнене неспокоєм та сум’яттям. Одного разу вирішив він звернутися за порадою до придворного мудреця:

– Допоможи мені. Багато речей та подій в житті здатні вивести мене із себе. Я надто запальний, і це страшенно ускладнює моє життя!

Вислухавши, Мудрець відповів:

– Я знаю, як тобі допомогти. Одягни цей перстень – на ньому висічено фразу: «Це мине». Коли тебе охопить сильний гнів або величезна радість, просто подивися на цей напис, і він протверезить тебе. У цьому ти знайдеш порятунок від запальності!

Соломон прислухався до поради Мудреця й зумів віднайти спокій. Але якось, під час одного з нападів гніву, він, як зазвичай, глянув на перстень, але це не допомогло – навпаки, цар ще більше знавеснів. Соломон зірвав персня з пальця й хотів пожбурити його якнайдалі в ставок, але раптом побачив, що на внутрішньому боці прикраси теж є якийсь напис. Він придивився і прочитав: «І це теж минеться...».

Учитель.

– Про що у вашому житті ви можете сказати: «Це мине»?

– А що залишиться назавжди?

А тепер запишіть рецепт щастя від психолога Олени Літковської.

Пропонуємо його щодня «готувати» на сніданок:

1. Візьміть чашу терпіння.

2. Додайте повнісіньке серце любові.

3. Киньте дві пригорщі щедрості.

4. Хлюпніть туди ж гумору.

5.Посипте добротою, додайте якнайбільше віри й все це добре

перемішайте!

Учитель. Шукаючи відповіді на питання «Як нам жити?», ми часто звертаємось до великих людей: письменників, філософів, митців, учених. Перед вами праця видатного педагога, нашого земляка В.О. Сухомлинського. Давайте знайдемо «азбуку моральної культури» [4, с. 120-121]. Подивимося, у яких вимогах вона виражається.

1. Ти живеш серед людей. Кожен твій вчинок, кожне бажання відбивається на людях, які тебе оточують. Є чітка межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряйте свої вчинки запитанням до самого себе: чи не чиниш зла, незручності чесним людям? Роби все так, щоб хорошим людям було добре, а злим – нестерпно.

2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Плати їм за це добром.

3. Всі блага і радощі життя створюються працею. Без праці немислиме чесне життя. Народ учить: «Хто не працює, той не їсть», – назавжди запам’ятай цю заповідь, умій бути гнівним, нетерпимим, непримиренним до неробства, лінощів, недбайливості, пустого».

4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабшим і беззахисним. Допомагай товаришеві у біді. Поважай і шануй матір і батька – вони дали тобі життя, виховують тебе, хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим і непримиренним до зла серцем. Твоя любов до батьків – це твоя праця в ім’я того, щоб вони були раді за твою громадянську красу, честь, гідність. У доброті та великодушності щодо чесних, добрих, безпорадних, беззахисних –не слабкість, а сила. Безсердечність породжує байдужість, байдужість

породжує себелюбство, а себелюбство – джерело жорстокості.

5. Не будь байдужим до зла. Борись зі злом, обманом, несправедливістю. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей.

Маршрут 6. Поради Президентові України.

Учитель. Кожен громадянин держави може звернутися до Президента

України. Отже, у вас є сьогодні така нагода.

            (Учні пишуть побажання Президентові України.)

 

ІV. Підсумок уроку

У І ст. н. е. римський державний діяч, філософ Цицерон на

публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а

за те, що вона твоя». Подумайте і дайте відповідь, продовживши речення «Для

мене Україна – це …»

Метод «Незакінчене речення».

Вправа «Незакінчене речення».

1. Ставтеся до інших людей так, ... (як хотіли б, щоб вони ставилися до вас).

2. Пам’ятайте про закон «відбиття». Як ви до людей, ... (так і вони до вас).

3. Намагайтеся в людях бачити більше ... (гарного).

4. Поважайте себе. Людина, яка любить і поважає себе, ... (може любити і поважати ін).

5. Ввічливість і доброзичливість стосовно одне одного ... (прикрасять спілкування).

6. Не ображайтеся ...

7. «І, починаючи засинати, запитай себе, кого і чим порадував ... (ти за день)».

Заключне слово вчителя. Ось і закінчився наш Перший урок. Сьогодні

ми з вами з’ясували, що українці завжди цінували братерство, честь, відданість,

повагу, вдячність. Сподіваюся, що всі ми станемо більш терпимими та

милосерднішими, і цей урок переросте в щоденну потребу робити добро. Вірю,

що ви зможете виховати в собі високі моральні якості та не втратити власну

індивідуальність.