Опис проблеми

Діяльність - єдина дорога до знань
Бернард Шоу

 

Інформатизація освіти - процес підготовки людини до повноцінного життя в умовах інформаційного суспільства.

Вважаю, що нові інформаційні технології в освіті сприяють:

• розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей учнів;
• формування пізнавальних якостей, прагнення до самовдосконалення;
• забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, невідривності взаємозв'язку між технікою, гуманітарними науками, мистецтвом, прикладними науками;
• повсякденному динамічному оновленню змісту, форм і методів навчання та виховання.

Інформатизація шкільної освіти викликає певний інтерес, який виявляється до впровадження нових інформаційних технологій. Комп'ютер дає нові можливості для творчого розвитку дітей,  а також вирішувати більш цікаві і складні завдання.

Метою всього курсу "Інформатики" є формування теоретичної бази знань учнів з основ інформатики та практичних навичок використання засобів сучасних  інформаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально - пізнавальній, діяльності учнів.

До  вивчення розділів, що містять теоретичну базу знань, я відношу: уявлення про інформацію та її властивості, інформаційні процеси та системи, формулювання проблем та постановка задач, загальні принципи розв'язування задач за допомогою комп'ютера з використанням програмного забезпечення загального та навчального призначення, побудову математичних моделей, основи алгоритмізації та програмування, принципи будови та роботи ПК, можливості використання глобальної мережі  Internet , пошук потрібної інформації.

Згідно вимог програми, працюю над виробленням в учнів практичних навичок, а саме:

• навички роботи з пристроями введення-виведення інформації;
• програмним забезпеченням загального та навчального призначення: редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, системами управління базами даних;
• інформаційно-пошуковими системами;
• навичок складання, описування та реалізації головних алгоритмів і програм з використанням засобів навчальної алгоритмічної мови та реальних мов програмування;
• працювати із засобами операційної системи.

Мети курсу стараюся досягти через практичне оволодіння учнями навичками роботи з основними складовими сучасного програмного забезпечення  комп'ютерів, через ознайомлення  з функціональним призначенням основних пристроїв ПК, основами технології розв'язування задач, починаючи від постановки задачі й побудови інформаційних моделей і закінчуючи інтерпретацією результатів, отриманих за допомогою комп'ютера.

Проблема, над якою  працюю,  "Шляхи та методи стимулювання навчальної діяльності учнів, їх творчої активності при вивченні інформатики". Вона спонукає до знаходження різноманітних підходів щодо організації навчальної діяльності школярів на уроках та в позаурочний час.

На уроках  застосовую інноваційні(мозковий штурм, роботу в групах, парами), проблемно - пошукові, асоціативні методи навчання. Саме методи, які розвивають алгоритмічне  мислення, пізнавальні інтереси  та творчість учнів, дають добрі результати навчання: на контрольних замірах в 10-11х класах учні  показали добрі знання(65% якісної успішності).

При вивченні теоретичного курсу "Вступ. Інформація та  інформаційні процеси. Інформаційна система" застосовую такі методи навчання: словесні (розповідь, бесіда, пояснення), наочні (демонстрація, показ), проблемно-пошукові, методи інтерактивного навчання.

Позитивні результати для якісного засвоєння цього розділу дає пошукова робота учнів: написання рефератів, творчих заміток про новизну комп'ютерної техніки, опираюся на життєвий досвід учнів.

Як показує 23-річний досвід роботи, розділ  "Основи алгоритмізації та програмування"  є одним з найцікавіших, який дає  найбільш розвиваюче алгоритмічне мислення учнів. При його вивченні школярі використовують базу знань з математики, фізики та інших предметів, проте математичні знання найбільш важливі при побудові інформаційної моделі задачі. Комп'ютер, як універсальний засіб  інформаційного моделювання, дозволяє реалізовувати  принцип діяльності в будь-якій інтелектуальній області, дозволяє використовувати середовище, в якому може створити щось сам учень.

Значну увагу приділяю усвідомленню учнями логіки задачі, потім формую структурний підхід до побудови алгоритмів.

Відтак, метод покрокової деталізації алгоритмів, переклад алгоритмів на мову програмування, дає школярам повне розуміння,  як можна розв'язати задачу за допомогою ПК.

Учні починають усвідомлювати, що будь - який процес, подію чи явище можна змоделювати і розв'язання задачі чи проблеми передати  комп'ютеру.

При роботі з технікою розвиваю й творче мислення, бажання цікаво, нестандартно реалізовувати свої завдання, зокрема, при створенні презентацій, роботі з програмою Microsoft Word, Microsoft Excel, тощо.

Для вивчення сучасного програмного забезпечення  розробила систему практичних робіт та тематичних атестацій.

Практичні роботи містять від 5 до 12 завдань, які реалізують вміння: підготувати комп'ютер до роботи, визначити місце знаходження потрібного файла, виведення на екран та на друк інформацію про файли, впорядкування інформації, інсталювання програмних засобів, роботи з інформаційно - пошуковими системами, використання програм для підтримки розв'язування завдань з математики, історії, іноземної мови  тощо.

Досвід роботи переконує, що використання комп'ютера є важливим засобом унаочнення навчального процесу, підвищення зацікавленості учнів навчанням, розвитку творчих здібностей та пізнавальної активної самостійності, розвитку алгоритмічного мислення, формування інформаційної культури.

Свою професію  обрала свідомо і люблю її.

Приділяю велику увагу роботі з обдарованими та здібними учнями. Щорічно  школярі стають призерами районних олімпіад з інформатики та інформаційних технологій.

Питання стану викладання інформатики в закладі розглядалося на засіданні педагогічних рад в 2013/14 та 2014/2015 н.р., тому звітую перед колективом про здобутки та проблеми.  Постійно проводжу  відкриті уроки та позакласні заходи на районних та шкільних семінарах, проводжу заняття-курси для молодих вчителів, охоче ділюся досвідом.

Система освіти покликана сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, так як школа готовить людину насамперед до активної діяльності у різних сферах економіки, культури та політичного життя суспільства. Сучасне інформаційне суспільство ставить перед школою завдання підготовки випускників, здатних гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідних знань, критично мислити,  грамотно працювати з інформацією,  бути комунікабельними,  самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня. Для цього необхідні перш за все можливості залучити кожного учня в активний пізнавальний процес, причому не процес пасивного оволодіння знаннями, а пізнавальної діяльності кожного учня, застосування на практиці отриманих знань та чіткого усвідомлення де, яким чином і для яких цілей ці знання можуть бути застосовані. Це можливість працювати разом, у співробітництві при розв'язанні різноманітних проблем, виявляючи при цьому визначені комунікативні вміння, можливість вільного доступу до необхідної інформації з метою формування особистої незалежної, але аргументованої думки з тієї чи іншої проблеми, можливості її всебічного дослідження.

 Реалізація даної мети вимагає сучасних засобів навчання , різноманітних методичних та педагогічних систем та рішень. Зміст навчального курсу «Інформатика» направлений на оволодіння учнями методами і засобами інформаційних технологій розв’язування задач, формування навиків раціонального і мотивованого використання комп’ютерів у своїй навчальній, а пізніше і професійній діяльності. Але під час навчання виникає цілий ряд проблем , які пов’язані з низькою мотивацією навчальної діяльності, нерівномірністю загальної підготовки учнів. Як зацікавити? Що зробити? Досягнути цього можна лише чіткою організацією навчального процесу, створенням атмосфери доброзичливості на уроках, наданням кожному учневі можливості виявити своє «Я», відчути власну значущість.

Вивчаючи сучасні педагогічні теорії щодо організації навчального процесу, зокрема особистісно-орієнтованого навчання, існує метод проектів. Метод проектів — це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя.

Мій досвід роботи в школі показав, що в розвитку зацікавленості до предмета не можна покладатися тільки на зміст виучуваного матеріалу, уникаючи залучення учня до активної діяльності. А пробудити таке прагнен­ня можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод проектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх усвідомленого набуття). Новизна підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілкування, починаючи з першого заняття роботи над проектом. Метод проектів завжди орієнтовано на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку вони виконують у визначений термін. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв'язування якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.

Моє завдання, як учителя, полягає в тому, щоб будувати свої уроки на основі потреб кожного учня, максимально забезпечити прояв активності, самостійності , розвивати ситуацію успіху, творчості, поважати інтереси кожного. Індивідуальні та групові проекти розвивають здібності учнів: пошукові, творчі ... . Моя робота в процесі навчання інформатики направлена на конкретну ціль – сформувати в учнів знання та уміння з кожної теми шкільного курсу інформатики. Завдяки використанню методу проектів, цієї цілі можна досягти на більш високому рівні. В процесі роботи над проектом учні мають стійку мотивацію до навчальної діяльності, відбувається процес закріплення отриманих навиків роботи над конкретною темою. Я використовую метод проектів як творчу, індивідуальну чи групову діяльність учнів на протязі одного уроку, чи вивчення конкретної теми. Така робота формує навики самоосвіти учнів та складається із декількох етапів:

•  Підготовчий, який пов’язаний з формуванням проблеми, обґрунтуванням її соціальної і практичної значущості, а також висунення гіпотез щодо її вирішення;
•  Дослідницький етап - планування роботи, визначення методів дослідження, розподіл обов'язків між розробниками проекту;
•  Реалізація проекту;
•  Захист проекту – обговорення проекту та процесу його виконання.

При виборі теми, я не нав’язую учням певну тематику майбутньої роботи . Адже вибір теми це одна із складових першого етапу розробки проекту. При цьому учні мають самі визначити назву і підібрати матеріал, який дозволить проілюструвати можливості тієї прикладної програми, на основі якої буде створено проект. Різноманітність тематик проектів демонструють особисті інтереси та пріоритети учнів.

Було створено ряд проектів: «Графічний редактор», «Створення DVD», «Основи алгоритмізації та програмування. Масиви», «Налагодження анімації в презентаціях». Під час роботи учні використовують:

•  ресурси Інтернету, за допомогою яких набувають навиків правильно формувати запити для пошуку даних, опрацьовувати отриману інформацію;
•  допоміжна література: статті із журналів та газет, науково-технічна література, лекційні та практичні матеріали уроків.

Обравши тему, визначаємо з учнями ідею та разом обговорюємо її. Попередньо продумуємо можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Вони  висуваються учнями з моєї подачі. На даному етапі використовую «мозковий штурм» для  колективного обгово­рення. Після формування груп (якщо це групові проекти), розподілу обов'язків (врахувавши здібності), обговорюємо можливі методи дослідження, пошуку інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.). Під час самостійної роботи розвиваю ініціативу дітей, з повагою ставлюся до будь-якої ідеї, намагаюся створити ситуацію успіху. Доцільно призначати консультації, переглядати чернетки, давати рекомендації. Увесь опрацьований, оформлений матеріал учні представляють під час захисту проектів. Найефективнішим для цього є підсумковий урок з теми. Необхідно відзначити , що на таких уроках учні починають розуміти, де і як вони зможуть застосувати отримані знання. Під час роботи над проектом учень сам аналізує наскільки вдало він попрацював і оцінка перестає бути домінуючим фактором порівняно з досягненням мети проекту.

У своїй роботі планую також міні-проекти, розраховані на один урок чи його частину. Дуже сучасною та захоплюючою формою є використання рольових ігор та ін. Учні привчаються працювати самостійно, в команді, уміють прогнозу­вати можливі варіанти та способи роботи, відповідально ставитися до виконання завдань, об'єктивно оцінювати результати діяльності. Головне — змінюється психологічний клімат у класі. Педагог, у свою чергу, з носія знань перетворюється на організатора пізнавальної, пошукової, творчої діяльності учнів, переорієнтовує роботу на різні види самостійної, збагачує свій потенціал, постійно перебуває у творчому пошуку.