Урок 1. Правила поведінки і безпеки життєдіяльності (БЖ) в комп’ютерному класі. Опрацювання даних як інформаційний процес. Кодування та декодування повідомлень.

Мета:

• навчальна: повторити правила поведінки в кабінеті інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій;актуалізувати вивчені раніше поняття: інформація, повідомлення, дані, інформаційний процес; сформувати поняття: кодування даних, декодування даних, передавач, приймач, канал зв'язку; сформувати вміння користуватися готовими системами кодування та розробляти власні системи кодування; розвивати логічне мислення та креативність; виховувати інформаційну культуру.
• розвивальна: сприяти розвитку логічного мислення, пам’яті, уваги, спостережливості;
• виховна: виховувати уважність та відповідальність, бажання мати глибокі та якісні знання.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання та наочність: дошка, комп’ютери з підключенням до мережі Інтернет, підручник, навчальна презентація.

Програмне забезпечення: браузер.

Хід уроку

І. Організаційний етап

• привітання
• перевірка присутніх
• перевірка готовності учнів до уроку

Повторення правил поведінки в кабінеті інформатики

Повторення техніки безпеки та правила поведінки в кабінеті інформатики та ІКТ.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Що таке інформатика?

Інформатика - це наука про інформацію та інформаційні процеси в природі та суспільстві, методи та засоби одержання, зберігання, обробки, передачі, опрацювання, використання, захисту інформації та управління інформаційними процесами.

2. Що розуміється під терміном «інформація» ?

Інформація - це відомості про об'єкти навколишнього світу, які сприймаються людиною, твариною, рослинним світом або спеціальними пристроями.

3. Що розуміється під терміном «повідомлення»?

Під повідомленням розуміють вплив на нервову систему живого організму деякої сукупності сигналів, подразників, яка може бути подана різними способами в залежності від систем, які її видають та сприймають.

4. Які основні процеси виконуються з інформацією ?

Інформацію збирають, обробляють, зберігають і передають.

5. Які властивості повинна мати інформація?

Властивості інформації: вірогідність (правдивість), повнота, цінність (актуальність, своєчасність), зрозумілість.

6. Що таке шум?

Шумом є повідомлення, сформульовані невідомою мовою або які містять невідомі терміни. Але для тих, хто розуміє цю мову або знає зміст цих термінів, це повідомлення є інформацією

ІІІ. Мотивацій навчальної діяльності

Упродовж життя людина отримує безліч повідомлень, тому часто виникає потреба зберегти отримані знання або передати їх комусь іншому. Як це зробити?

IV. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя з елементами демонстрування презентації

У сучасному суспільстві чимало професій пов’язано з опрацюванням певних даних, поданих словами, числами, графічними зображеннями тощо. Бухгалтери здійснюють нарахування заробітної платні, спираючись на дані про обсяги виконаних робіт. Лікарі ставлять діагноз пацієнтам на основі результатів різних аналізів.  Синоптики складають прогноз погоди, аналізуючи дані про рух повітряних мас. Астрономи розраховують траєкторії руху космічних об’єктів за даними про їх розташування. Художник створює ілюстрації до книги, ознайомившись з її змістом. Виконують опрацювання даних і учні, розв’язуючи задачі, пишучи твори, будуючи графіки функцій тощо.

Як ви вже знаєте, опрацювання даних – це процес отримання нових даних з наявних.

Так, якщо ми розв’язуємо математичну задачу, то з наявних (початкових, вхідних) даних умови задачі ми отримуємо нові (вихідні) дані – роз’язок задачі. Під час визначення переможців легкоатлетичного забігу опрацювання даних полягає в розміщенні прізвищу часників забігу у списку відповідно до часу подолання ними дистанції від найменшого до найбільшого значення часу. Під час побудови діаграми в табличному процесорі з наявних числових даних утворюються нові дані, подані графічним способом.

Опрацьовувати дані можна з використанням різноманітних пристроїв, у тому числі з використанням комп’ютера. Для цього потрібно подати дані у вигляді, придатному для опрацювання пристроями комп’ютера, та визначити правила, за якими повинно відбуватися опрацювання.

З метою зберігання, передавання, опрацювання, захисту повідомлень часто змінюють спосіб їх подання.

Усні повідомлення записують на папері, замінюючи звуки людської мови літерами алфавіту. При цьому виконується збереження повідомлень. Під час розмови по телефону звуки перетворюються на електричні сигнали. Це робить можливим передавання повідомлень на великі відстані. Розв`язуючи задачу на уроці математики, слова, що позначають числа, записують цифрами, а математичні операції – спеціальними знаками. Це спрощує виконання операцій з опрацювання повідомлень. Для захисту змісту повідомлень від сторонніх осіб проводять шифрування, замінюючи літери в тексті повідомлення іншими літерами, числами або умовними позначеннями.

Процес заміни однієї послідовності сигналів, якою подане повідомлення, іншою послідовністю сигналів називають кодуванням повідомлення.

Кодування широко використовується в сучасному житті для подання повідомлень у вигляді, що придатний для опрацювання не лише людиною, а й технічними пристроями. Так, відомості про товари кодують з використанням штрих-кодів. Цифрами на штрих-коді позначено відомості про товар, країну та підприємство, що є виробником цього товару. Цей числовий код призначений для опрацювання людиною та використовується для впорядкованого зберігання даних про товари. А товщина ліній штрих-коду та відстань між ними кодують ті самі відомості. Цей графічний код сприймається спеціальними сканерами та опрацьовується далі з використанням комп’ютера.

Для кодування повідомлень визначають не тільки набір символів, знаків, сигналів, які будуть використані для заміни складових заданого повідомлення, а й правила, за якими здійснюється ця заміна.

Наприклад, з історії дуже відомий шифр, яким користувався для секретного листування зі своїми генералами римський імператор Гай Юлій Цезар (100-44 рр.до н.е). правила кодування полягають у тому, що кожна літера в тексті повідомлення замінюється іншою, що міститься в алфавіті на відстані кількох позицій від заданої літери. Так, закодувавши повідомлення «привіт» з використання шифру Цезаря зі зсувом на 4 літери праворуч, отримаємо повідомлення «уфкелц».

Процес отримання початкового повідомлення із закодованого називають декодуванням повідомлення.

Декодування повідомлень відбувається, коли ми читаємо вголос надрукований текст, виконуємо музичний твір по нотах, розшифровуємо повідомлення, визначаємо за штрих-кодом країну, в якій виготовлено товар, тощо.

Для декодування повідомлення, закодованого шифром Цезаря зі зсувом на 4 літери праворуч, потрібно кожну літеру закодованого повідомлення замінити іншою, що розміщена в алфавіті на 4 позиції ліворуч від заданої. Таким чином, декодувавши повідомлення «зтдфкн зисб», отримаємо «добрий день».

Кодування та декодування повідомлень є прикладами процесів опрацювання даних.

 

Робота з підручником: § 1.

VI. Засвоєння нових знань, формування вмінь

1. Робота з підручником
2. Практичне завдання.

3. Робота за комп’ютером

4. Повторення правил безпечної поведінки за комп’ютером.
5. Інструктаж учителя.

6. Підручник ст. 9-10

7. Практична робота за комп’ютерами.
8. Вправи для очей.

9. VIІ. Підсумки уроку

   Фронтальне опитування

10. У чому полягає процес опрацювання даних?
11. У чому полягає процес кодування повідомлень?
12. З якою метою кодують повідомлення?
13. З якою метою звуки музики кодують нотами; повідомлення про особливості руху по дорозі кодують дорожніми знаками?
14. Повідомлення про що можна закодувати з використанням кольорів; графічних позначень?
15. Повідомлення про що можна закодувати з використанням кольорів; графічних позначень?
16. За якими правилами у грі «Морський бій» кодують положення кораблів? З якою метою?
17. У чому полягає процес декодування повідомлень?

18. Рефлексія

    1. Що нового ви сьогодні дізналися?

    2. Чого навчилися?

    3. Чи виникали труднощі? Якщо так, то з чим?

    Оцінювання учнів.

    VІІI. Домашнє завдання

    Опрацювати п.1.1. ст. 6-10, виконати завдання 4, 11* ст. 10.